Період вегетації сільскогосподарських культур у фенологічних календарях розбивається по місяцях від квітня до вересня і відповідно кожен місяць - подекадно. У таблиці вказується фаза розвитку шкідника подекадно за допомогою умовних позначок:
"+" - імаго "." - яйце "-" - личинка "0" - лялечка "(-)" - личинка у несправжньому коконі
Також зазначаються фаза і місце зимівлі шкідника, що полегшує завдання при проведенні механічних захисних заходів та прогнозуванні розвитку популяції на наступний рік. Наприклад, пізня осіння глибока оранка дасть високий відсоток загибелі личинок, гусениць, лялечок, жуків за рахунок їх знищення птахами,
механічного ураження, промерзання, ураження грибками та ін.
Фенограма розвитку шкідників не є постійною, але в результаті багаторічних спостережень було устатковано певні закономірності у річному (кількарічному) циклі розвитку шкідників.
Далі у таблиці наведено дані по основних видах шкідників для центральної частини України. Для інших регіонів потрібно зміщувати фенофази на одну-дві декади вперед чи назад. На півдні та південному сході можливі відхилення на 10-12 днів раніше, північні регіони будуть недобирати по ефективній температурі на 5-7 днів, західні – на 7-10 днів. На успішність розвитку того чи іншого виду шкідників мають вплив багато факторів: температурні коливання, гідротермічний коефіцієнт, зволоженість та глибина промерзання ґрунту, наявність патогенних для комах мікроорганізмів, паразитів, шкідників і т.д. Тому для кожного поля окремо важливо
розуміти кількість ґрунтових шкідників, щоб заощадити чи навпаки захистити сходи за допомогою додаткового інсектицидного протруєння посівного матеріалу. На основі попередніх чи осінніх обстежень та розкопок можна спрогнозувати необхідність та інтенсивність інсектицидних обробітків по вегетації. Наприклад, визначити кількість діапазуючого бурякового довгоносика, лялечок совок, коконів лучного метелика і т.д.
Фенограми розвитку шкідників допомагають у правильному виборі захисних заходів у певний період часу: агротехнічних, хімічних і біологічних. Наприклад, для лучного метелика під час лялькування зміна положення лялечки у грунті навіть на 10 ° забезпечить її загибель, тому механічний обробіток в цей період є найдієвішим. Внесення безводного аміаку восени зменшить популяцію ґрунтових шкідників тільки до того, як вони опускаються на перезимівлю у нижні шари ґрунту. Застосування яйцеїда трихограми буде дієвим тільки на початку яйцекладки стеблового метелика, запізнення не принесе відчутних результатів. Хімічні обробітки проти комплексу видів шкідників повинні орієнтуватись на найбільш шкодочинний вид, а проти одного виду – на найбільш вразливу фазу розвитку шкідника (наприклад, для гусениць і личинок це 1-3 вік). Також необхідно
орієнтуватися на час доби внесення, тому що активність того чи іншого шкідника припадає на різні години доби (наприклад, блішки активні в обідню пору при безвітряній погоді, а підгризаючі совки виходять на поверхню чи під поверхню ґрунту у вечері, близько 20-21 години). Необхідно звертати увагу на погодні умови, тому що внесення контактних інсектицидів у похмуру, вітряну, прохолодну чи спекотну погоду не дасть високої ефективності, в таких випадках дієвішими будуть системно-контактні препарати.
