Вода становить 95% (або й більше) розчину, який розпилюється, тому погіршення ефективності пестицидів у більшості випадків напряму пов’язані з якістю води, рівень рН якої не відповідає необхідному, або вона жорстка й містить розчинні солі, органічні речовини, механічні домішки тощо. Крім того, ефективність пестицидів залежить від температури води, яку використовували для приготування робочого розчину. Для приготування робочого розчину необхідно використовувати тільки чисту воду з оптимальними фізико-хімічними властивостям.
Визначальні чинники якості води:
- Каламутність – органічні та мінеральні включення. В результаті зв’язування позитивно заряджених частинок пестициду і води може утворитися осад. Деякі речовини (наприклад, гліфосат) зв’язуються з водою і утворюють осад, – таким чином стають недоступними для поглинання рослинами. Не можна змішувати пестицид з водою, яка помітно каламутна, або каламутна. Норма каламутності – не більше 2 млг/л. Дуже реагують на підвищену каламутність води Галоп БТ та Жар БТ.
- Жорсткість – розчинені солі кальцію, магнію, заліза. Допустимий рівень жорсткості води – не більше 7 мг-екв/л. Висока жорсткість води зменшує активність деяких препаративних форм: суспензійних, концентратів емульсій та водорозчинних гранул. Для ефективності роботи препаратів необхідно зазделегіть визначити рівень жорсткості води у найближчій лабораторії санітарної служби або за допомогою спеціальних приладів. Зменшити жорсткість води можна шляхом додавання спеціальних кондиціонерів або сульфату амонію (1-2% від об'єму води) до розчинення в ній пестицидів. Отриманий розчин у будь-якому разі необхідно перевірити на сумісність з пестицидами.
• Мінералізація – розчинені солі калію і натрію. Показник мінералізації визначається лабораторно. Норма - не більше 500 мг/л. Зменшення показника мінералізації відбувається за рахунок додавання спеціальних кондиционерів або сульфату амонію (1-2% від об'єму води).
• pH води – розчинені лужні чи кислотні компоненти у воді. Регламент допускає не більше 300 ppm розчинених карбонатів і бікарбонатів. Це дуже важливий показник для ефективності пестицидів та засвоєння мікроелементів. Зазвичай пестициди є слабкокислими, нейтральними або слабколужними препаратами. Як правило, гербіциди, інсектициди та фунгіциди найкраще працюють у слабкокислій воді з рН 4,0-6,5. Пестициди, такі як гербіциди на основі сульфонілсечовини (Маркіз БТ), краще працюють у слабколужній воді (pH вище 7,0). Якщо значення pH води виходить за верхню або нижню межі, ефективність дії препарату може бути знижено. У деяких випадках пестицид може випасти в осад. Значення рН вище або нижче за оптимальне призводить до того, що деякі пестициди починають розкладатися або «гідролізувати». Коли слабкокислий пестицид потрапляє у слабкокислу воду, він залишається майже неушкодженим. Деякі інсектициди та фунгіциди розкладаються в лужній воді, при
цьому чим більша температура води, тим інтенсивніший вплив pH. pH може змінювати хімічний заряд молекули пестициду, обмежуючи її здатність проникати в кутикулу листя та досягати місця дії. Враховуючи, що багато препаратів мають слабкий електричний заряд, то при такому впливі рН на молекулу зменшується ефективність
дії пестициду. Для підкислення робочих розчинів застосовують кондиціонери, спеціальні підкислювачі на основі лимонної, оцтової чи ортофосфорної кислоти або добрива з кислою реакцією.
• Температура. В разі низької температури води погіршується здатність до розчинення речовин. Також холодна вода може призвести до термічного шоку рослин, перешкоджаючи проникненню препаратів. При високій температурі води підвищується ризик хімічної взаємодії препаратів, добрив та солей, які є у воді. Бажано, щоб температура води співпадала з температурою навколишнього середовища і була в діапазоні +10...+25 °C.
