Питання ранньовесняного підживлення на мерзлоталому ґрунті є одним з найбільш обговорюваних і найсуперечливіших в агрономічній практиці. Затяті знавці та адепти цієї теми є в обох таборах сільгоспвиробників, причому і ті, і інші наводять переконливі результати як щодо ефективності підживлення в лютневі вікна, так і щодо їх безглуздості.
Яка ж позиція офіційної науки з даного питання? Нас цікавлять результати багаторічних спостережень агрохіміків і фізіологів рослин в частині трансформації азотних сполук в ґрунті і повноцінного відновлення процесів вегетації озимих культур.
Насправді, дана тема непогано вивчена і відображена в багатьох наукових публікаціях з переконливими результатами за і проти підживлення по мерзлоталому ґрунті.
Сьогодні ми зупинимося на конкретних результатах, що проливають світло на дану тему, і відповімо на найбільш поширені питання
Чи є ефект від підживлення азотними добривами на мерзлоталому ґрунті?
Перш за все, слід пам'ятати, що мерзлоталим вважається той ґрунт, в якому є волога. Якщо стоїть морозна, суха погода і в ґрунті немає вологи, будь-які добрива вносити безглуздо. Мерзлоталий ґрунт передбачає насамперед наявність вологи в ґрунті.У такому випадку ефект від підживлення азотними добривами спостерігається, але він завжди менший від підживлення, отриманого від внесення добрив на момент відновлення вегетації культур. Частина азоту втрачається, через свою високу рухливість, не доходячи до моменту активної вегетації культур.
Які посіви зернових культур доцільно підживлювати, а які ні?
Виявляється, підживлення азотними добривами зернових культур по мерзлоталому ґрунті може принести як користь, так і шкоду. Все залежить від того, в якому стані знаходяться посіви і як пройшла перезимівля. Зазвичай, після лютневих вікон морозні ночі ще бувають, але сила морозів вже не критична і випадання рослин буває набагато рідше, ніж від справжніх тривалих морозних днів зимового періоду. Як правило, в цей період, перезимівлю рослин оцінюють за ґрунтовими монолітами, не чекаючи початку вегетації на полях. За отриманими результатами перезимівлі рослин, визначають доцільність проведення підживлення. Обов'язково слід підживити рослини, які не досягли фази кущіння і не сформували достатньої кількості продуктивних пагонів. Таким полям приділяють першочергову увагу та проводять підживлення азотними добривами по мерзлоталому ґрунті.
На полях, де умови осінньо-зимового періоду були сприятливі для вегетації і рослини накопичили достатню кількість пластичних речовин, підживлення в цей період протипоказані. В разі проведення підживлень на таких полях в лютневі вікна отримуємо не користь, а шкоду. Перш за все, ми отримаємо перерослу вегетативну масу і непотрібну кількість конкуруючих пагонів. Ефект від добрив в цей період буде зворотним. На таких полях підживлення проводять на момент відновлення весняної вегетації.
Якими добривами краще проводити підживлення?
Для підживлення на мерзлоталому ґрунті краще підійдуть добрива, що містять азот в амінній або амонійній формі. Це добре відомі добрива Карбамід, КАС та Сульфат амонію. Аміачна селітра менш придатна для цих цілей через свою високу розчинність і лабільність. При 0 градусах за Цельсієм в 100 мл води розчиняється 119 грамів солі NH4NO3 (хімічна формула аміачної селітри). За таких умов велика імовірність втрати мінерального азоту. Розчинність карбаміду нижча і становить тільки 40 грамів. Застосування сульфату амонію забезпечить рослини не тільки азотом а і необхідними сульфатами.
Слід також не забувати про характер рН ґрунту. На нейтральних і лужних ґрунтах краще засвоюється амонійна форма азоту, на слабокислих і кислих ґрунтах - нітратна. Цим і визначається вибір добрива для підживлення.
Під час ранньовесняних польових робіт завжди виникають питання, оскільки однакових погодних умов не буває. У таких випадках не зайвим буде ще раз згадати про ці відомі прописні істини.
Матеріал підготовлено за участі доктора сільськогосподарських наук, професора Цуркана Каліна Петровича.
